1364395462

До Дня Конституції України. Історичні спогади прийняття Основного Українського Закону

Вже 21 рік  наша держава живе за своєю Конституцією. Але своїм корінням Основний Український Закон значно старший. Його глибина — у мудрості предків, у пам’яті століть, в утвердженні Української нації. Разом з прийняттям Конституції в українському літописі почався новий етап розвитку демократії, адже вперше в нашій державі людина, її права і свободи, визнані найвищою цінністю.

Існує точка зору, що Конституція України приймалась в одну ніч і саме тому її виконувати необов’язково.  Але це дуже помилкова думка. Наша Конституція була вистраждана і вібрала  в себе все найбільш прогресивне.

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет. І саме з цього часу потрібно рахувати період нашої Незалежості. В цьому документі проголошено державний суверенітет Української РСР – як верховної, самостійної, повної і неподільної влади в межах її території, а також незалежність та рівноправ’я в зовнішніх відносинах. Визначено, що будь-які насильницькі дії проти держави будуть переслідуватись законом.

Наступним важливим кроком Конституційної реформи України було схвалення Верховною Радою УРСР 19 червня 1991 року Концепції Конституції України, в якій декларувались загальні принципи  майбутньої Конституції, її структура та основні положення. Згідно з Концепцією, основою Конституції України має бути ідея правової держави. Найвищою соціальною цінністю проголошена людина, її права і свободи, їх гарантії.

В порівнянні з Конституцією УРСР 1978 року якісно новим стало визначення правового стану людини і громадянина. Крім прав, які проголошувались діючою на той момент Конституцією ( право на працю, право на матеріальне забезпечення в старості, у зв’язку з хворобою, повною або частковою втратою працездатності, право на освіту, право на охорону здоров’я, право на житло та ін.), було запропоновано встановити нові права: право на життя; право на належний життєвий рівень для кожної особи та для її сім’ї; право на свободу та особисту ( фізичну та моральну) недоторканість; право захисту від катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність дій; право на свободу думки та переконань; право на інформацію та її вільне поширення без будь-якої цензури; право пересування, вибір місця проживання, право залишити будь-яку країну і право повернутися до своєї країни; право володіти майном одноособово або спільно з іншими та займатися підприємництвом; право на відшкодування державою шкоди, заподіяної громадянину; право знати свої права і поводитися відповідно до них.

Враховуючи економічні зміни, Концепція запропонувала передбачити таку категорію прав як: право громадян на приватну власність, а також екологічні права, зокрема, право на екологічно чисте навколишнє середовище, продукти харчування, безпечні предмети повсякденного вжитку; право на екологічно нешкідливі умови праці; право на одержання та поширення об’єктивної інформації про стан навколишнього середовища; право на участь в ухваленні рішень щодо розміщення промислових підприємств та використання технологій, які можуть створити загрозу життю та здоров’ю людини.

Судова влада отримала статус незалежної і такої, що підкоряється тільки закону, що забезпечується незмінністю суддів, які обираються на 10 років, високим рівнем їх соціальних і матеріальних гарантій.

В подальшому Конституція України 1996 року розширила гарантії незалежності суддів. Так, у відповідності зі статтею 128 Конституції України,  судді займають посади безстроково, крім суддів Конституційного суду та суддів, які призначаються на посаду вперше строком на 5 років.

На Прокуратуру були покладені функції державного обвинувачення в суді, нагляду за попереднім слідством і дізнанням, звернення до суду про скасування судових вироків, а також за додержанням прав, свобод і інтересів громадян в усіх сферах суспільного життя.

В Концепції пропонувалося створити Конституційний Суд, метою діяльності якого мало стати неухильне дотримання Конституції, посилення контролю за конституційністю законів, а також конституційністю підзаконних актів. Конституційному Суду надавалось право припиняти дію законів, актів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, оголошувати їх юридично недійсними, ухвалювати рішення про незаконність дій, розпоряджень за скаргами окремих громадян про порушення їх конституційних прав та свобод.

Конценпцією для забезпечення стабільності нової Конституції був передбачений жорсткий механізм її змін і доповнень.

Заново були створені Національний банк, посольства та консульства, утворено Міністерство оборони України. Всі військові формування, дислоковані на території республіки, підпорядковувались Верховній Раді України, створювались Збройні Сили та Національна гвардія України.

Незважаючи на те, що Конституцію 1978 року ( із змінами і доповненнями) можливо було змінити тільки за наявності 300 голосів, 18 травня 1995 року 240 депутатів схвалили так званий Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України. І Президент, і всі 240 депутатів вчинили державний злочин, змінивши конституційний лад у спосіб, не передбачений Конституцією України.

Пишаюсь, що мене серед них не було, що від імені однинадцяти депутатів, які «захопили» телестудію на вулиці Хрещатик, 26 в Києві, мені дали можливість впродовж 2-х хвилин повідомити всім українцям про конституційний переворот в вечірній інформаційній програмі. Тоді у виступі я передбачив, що Україна опуститься на десятиріччя у морок Диктатури. В цей час Президент і 240 заколотників заливали радість перемоги шампанським у Маріїнському палаці разом з керівниками так званих правоохоронних органів, які мали б їх заарештувати за вчинення державного злочину. За задумом Л. Кучмии, це була так звана «мала конституція», але не по обсягу документа, а по кількості тих людей, які мали за неї проголосувати. Знаю це безпосередньо від Президента, який шукав виконавця цієї «операції» в ранзі Міністра юстиції. Я від цієї «почесної» місії відмовився, переконуючи Президента, що взаємними поступками політичних сил в залі можливо знайти консенсунс і знайти 300 голосів, щоб не вчиняти державний злочин.

28 червня 1996 року Верховна Рада України прийняла нову «вистраждану» Конституцію України. В ній Україна проголошена суверенною, незалежною, демократичною, соціальною і правовою державою. Світова спільнота визнала цю Конституцію великим кроком вперед та однією з найдемократичніших конституцій у світі, адже в ній передбачено широкий спектр прав і свобод людини, їх гарантій та захисту. В неї, безумовно, були включені і бачення на Конституцію Пилипа Орлика, Григорія Сковороди, найкращі надбання світової конституційної думки. Прийняття Конституції супроводжувалося надзвичайно драматичними моментами, пошуком взаємного компромісу та надзвичайною толерантністю депутатів по відношенню до поглядів ідеологічних супротивників. Як бачимо, Конституція не була плодом однієї ночі. Порівняльна таблиця до законопроекту складає цілих 754 сторінки і є зразком конституційно-правової техніки для майбутніх поколінь.

В 1996 році, при прийнятті Конституції, я, намагаючись захистити від знищення Одеську обласну лікарню № 2, став автором положення статті 49 Конституції , згідно з якою існуюча мережа державних і комунальних закладів охорони здоров’я не може бути скорочена. Довгий час на основі цієї норми Конституції вдавалось відстоювати існування всіх лікувальних установ, аж доки Верховна Рада України минулого 6-го скликання не прийняла так звану «медичну реформу», внаслідок якої в антиконституційний спосіб відбулась «оптимізація» — тобто закриття 300 лікувальних закладів.

Виконуючи волю Українського Народу, Верховна Рада України передбачила, що «захист сувернітету і територіальної цілісності  України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, всього Українського Народу» і, враховуючи багатостраждальну історію Українського Народу та Європи, визначила гарантією цього ч. 7 статті 17 Конституції України. Ця норма є нормою прямої дії на підставі частини 3 статті 8 Конституції України, статті, яка стверджує і гарантує визнання і функціонування в Україні принципу верховенства права. Приймаючи норму, що гарантує недопущення розташування військових іноземних баз, Парламент, з урахуванням специфіки утворення, становлення і функціонування незалежної України, розуміючи, що одномоментно неможливо її реалізувати з технічних причин через присутність на території  України великого військового  угрупування, передбачив пунктом 14 останнього XV розділу Конституції України «Перехідні положення», що «Використання існуючих віськових баз на території  України для тимчасового перебування іноземних військових формувань можливе на умовах  оренди в порядку, встановленому міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України».

Кожен Президент, який обирається та дає клятву на Конституції, після цього починає змінювати її. Конституцію не змінювати потрібно, а виконувати, встановити її диктатуру. Не забуваймо, що згідно статті 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є Народ, а Україна є республікою, наголошую,  парламентсько-президентською республікою.

То хіба треба змінювати Конституцію, щоб люди  відчували, що вони живуть в  демократичній, соціальній, правовій державі?

Очевидна інша відповідь!

Треба змінювати владу — Президента, Уряд, весь склад Конституційного Суду, а Конституцію треба шанувати і поважати, встановити її Диктатуру.

Обов’язок кожного українця поважати Конституцію та дотримуватись її законів. Тільки так ми зможемо забезпечити подальший розвиток України як держави демократичної, рівноправної зі світовою спільнотою.

Найвищий стандарт, який прийнято в Європі – це виконання Конституції ВСІМА, а не вибірково, як у нас.

Від усього серця бажаю вам міцного здоров’я та творчого натхнення, добробуту і затишку у ваших родинах, мудрості і далекоглядності, високих досягнень, успіхів у праці та нових звершень заради реалізації принципів Основного Закону нашої Вітчизни – народовладдя, гуманізму та законності. Щоб у своєму конституційному розвитку наша держава завжди дотримувалась норм та положень Основного Закону, також впевненості, сили, гідності та усвідомлення захищеності своїх прав, всього того, що дає нам Конституція і високе звання громадянина Української держави. Добра вам і щастя.

Нехай цей святковий день принесе в оселі Українському Народу радість і успіх, родинний затишок і злагоду, добробут і гарний настрій. Бажаю усім впевненості, сили, гідності та усвідомлення захищеності своїх прав, всього того, що дає нам Конституція і високе звання громадянина України!

Конституцію треба шанувати і поважати, встановити її Диктатуру.

З Днем диктатури Конституції!

Нехай буде мир в наших серцях та над нашими головами, а Бог захистить Україну та кожного українця!

 

З повагою та з побажаннями щастя, добра, процвітання,

щиро,

 Юрій КАРМАЗІН